Методологічні пояснення

Житловий фонд – сукупність житлових приміщень, уключаючи  житлові будинки, спеціалізовані будинки (гуртожитки, притулки, будинки-інтернати для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю – дорослих і дітей, дитячі будинки, інтернати при школах і школи-інтернати), квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в будівлях, придатних для проживання.

У складі житлового фонду не враховуються дачі, літні садові будиночки, спортивні та туристичні бази, мотелі, кемпінги, санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, будинки для приїжджих, готелі, залізничні вагони й інші будівлі та приміщення, призначені для сезонного  і тимчасового проживання, незалежно від  часу  проживання в них громадян.

Загальна площа житлових приміщень складається з площі житлових кімнат, підсобних приміщень  (за винятком вхідних тамбурів в одноквартирних будинках) і літніх приміщень, підрахованих із такими знижувальними коефіцієнтами: для балконів і терас – 0,3; лоджій – 0,5; засклених балконів  – 0,8; веранд, засклених лоджій і холодних комор  – 1,0.

Підсобні приміщення – це приміщення кухні, ванної кімнати чи душової, санвузола, квартирного коридору чи прихожої, вбудованих у квартири кладових чи шаф.

У гуртожитках до підсобних приміщень крім вищевказаних належать приміщення культурно-побутового  призначення і медичного обслуговування.

До загальної площі житлових приміщень не включають площу:

–  сходових кліток, ліфтових холів, тамбурів, загальних коридорів, вестибюлів, галерей;

–  нежилих приміщень, зайнятих житлово-експлуатаційними організаціями, магазинами, відділеннями зв'язку, дитячими установами, підприємствами служби побуту тощо.