Методологічні пояснення

Система національних рахунків (СНР) – набір взаємопов’язаних, послідовних та інтегрованих макроекономічних рахунків, балансів і таблиць, який ґрунтується на міжнародно узгоджених термінах, визначеннях, класифікаціях та правилах обліку. Інформація національних рахунків використовується для аналізу стану економіки та для формування економічної політики.

Складання національних рахунків здійснюється на основі міжнародних стандартів Системи національних рахунків ООН 2008 року та Регламенту (ЕС) від 21.05.2013 №549/2013 Європейського Парламенту і Ради щодо Європейської системи національних та регіональних рахунків  2010 року.

Національні рахунки складаються за інституційними секторами економіки згідно з Класифікацією інституційних секторів економіки.

Регіональні рахунки передбачають формування інформації щодо ВРП та його складових за виробничим методом, що забезпечують регіональний поділ випуску та валової доданої вартості за видами економічної діяльності; доходів та витрат населення та їх елементів за регіонами.

 Основні показники

Валовий регіональний продукт (ВРП) – це інтегрований показник економічного розвитку регіону, який характеризує результат виробничої діяльності резидентів у межах економічної території регіону і вимірюється сукупною вартістю товарів та послуг, виготовлених ними для кінцевого використання.

Випуск – загальний обсяг продукції, що є результатом виробничої діяльності одиниць-резидентів у звітному періоді.

Проміжне споживання – товари і послуги, спожиті як ресурси у процесі виробництва, за винятком основних засобів, використання яких ураховується як споживання основного капіталу.

Валова додана вартість (ВДВ) – дорівнює різниці між випуском та проміжним споживанням. Визначається також як сума первинних доходів, одержаних у результаті участі в процесі виробництва: оплати праці найманих працівників, інших податків за виключенням інших субсидій, пов’язаних з виробництвом, та валового прибутку, змішаного доходу.

Доходи населення (номінальні доходи) – це сума грошових коштів і матеріальних благ (заробітна плата; прибуток та змішаний дохід; одержані доходи від власності; соціальні допомоги; соціальні трансферти в натурі та інші по­точні трансферти), яка спрямована на підтримку фізичного, морального, економічного та інтелектуального станів людини й на задоволення її потреб.

Заробітна плата найманих працівників охоплює всі види винагороди за працю, включаючи премії, надбавки, доплати, нараховані в грошовій і натуральній формі, та заробітну плату, одержану резидентами за кордоном.

Прибуток та змішаний дохід відображає первинний дохід, одержаний некорпоративними підприємствами сектору домашніх господарств, у складі якого неможливо відокремити оплату праці від прибутку власника або підприємця.

Доходи від власності – це первинні доходи, які одержують власники фінансових активів і матеріальних невироблених активів (земля, надра, майнові права, тощо) від надання їх у користування іншим інституційним одиницям. Вони включають:

– процентні доходи, дивіденди й аналогічні доходи, які одержують власники фінансових активів;

– орендну, яку одержують власники землі, надр та інших матеріальних невироблених активів від здачі їх в оренду іншим інституційним одиницям.

Соціальні допомоги – це поточні трансферти, які одержуються домашніми господарствами для задоволення потреб, що виникають при настанні певних подій або обставин, наприклад, таких як хвороба, безробіття, вихід на пенсію або за певних сімейних обставин тощо.

Витрати включають: витрати на придбання товарів та послуг; сплачені доходи від власності; поточні податки на доходи, майно та інші сплачені поточні трансферти.

Придбання товарів та послуг – це фактичне індивідуальне кінцеве споживання домашніх господарств.

Поточні податки на доходи, майно тощо складаються з податків, що регулярно сплачуються домашніми господарствами після отримання прибутку, та інших доходів, а також у зв’язку з володінням майном та іншими причинами.

До їхнього складу включаються: податки на прибутки суб'єктів господарювання; податок з доходів фізичних осіб; інші податки та збори, котрі не пов'язані з виробничою діяльністю.

До внесків на соціальне страхування належать: платежі до недержавних пенсійних фондів, додаткові збори на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Приріст нефінансових активів складається з валового нагромадження основного капіталу за виключенням споживання основного капіталу, зміни запасів матеріальних оборотних коштів, цінностей та придбання за виключенням вибуття невироблених нефінансових активів та без урахування чистих капітальних трансфертів.

Приріст фінансових активів населення, а саме готівкових грошей, депозитів, боргових цінних паперів, кредитів тощо – це частка наявного доходу, яка не була витрачена на споживання.

Наявний дохід – це номінальні доходи за вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів, тобто кошти, що використовуються населенням на споживання і заощадження.

Наявний дохід у розрахунку на одну особу – розраховується шляхом ділення наявного доходу у фактичних цінах на середньорічну чисельність наявного населення регіону.

Реальний наявний дохід – це номінальний наявний дохід урахуванням цінового фактору.