Географічна та економічна характеристика

Верховинський район є одним з 6 адміністративних районів Івано-Франківської області, утворених  відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІX «Про утворення та ліквідацію районів». Район утворено в межах Верховинського району, який за попереднім адміністративно-територіальним устроєм був створений у 1966 році.

Згідно з розділом III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» від 28.07.2023 №3285-IX із 26 січня 2024 року внесено зміни до адміністративно-територіального устрою України, зокрема, селища міського типу віднесено до категорії селищ та визначено сільськими населеними пунктами. 

У складі Верховинського району 43 населені пункти, які об’єднані у 3 територіальні громади: Білоберізьку, Верховинську та Зеленську.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 року №647 “Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських”(зі змінами та доповненнями)  43 населеним пунктам Верховинського району надано статус гірських.

Район розташований на півдні області в самому центрі великої Карпатської дуги, у найвищій частині Українських Карпат. На території району знаходиться ряд найвищих вершин Східних Карпат, у тому числі й третя за висотою гора України – Піп Іван (2028 м).

На заході район межує з Рахівським районом Закарпатської області, на північному заході – з Надвірнянським, на півночі із Косівським районами Івано-Франківської області, на сході з Вижницьким районом Чернівецької області, на півдні та на південному заході межі району збігаються з ділянкою державного кордону України з Румунією (повіт Марамуреш) довжиною 49 км, що проходить по Чивчинському хребту Карпатських гір.

Чисельність наявного населення Верховинського району на 1 січня 2022 року становила 30,2 тис. осіб або 2,2% чисельності населення області.